Конституційний акт пройшов експертне обговорення

Презентація Конституційного акту кандидатом у Президенти Романом Безсмертним завершилася обговоренням документу відомими юристами, економістами та політичними аналітиками. 

Роман Безсмертний зауважив, що в Україні правова ситуація навколо Конституції є вкрай крихкою. Фахівці та політики говорять про проекти нової Конституції, проте жоден з них не відповідає на питання, яким легітимним способом її ухвалити. Конституційний акт має стати дорогою до нової Конституції. За його словами, це механізм перезаснування української держави та вихід на нову модель. При цьому кандидат у Президенти наголосив, що Конституційний акт відкритий для обговорення, в ході якого має бути досягнений «консенсус еліт». 

Керівник робочої групи доктор юридичних наук, суддя Конституційного Суду (1996-2005) Володимир Шаповал зазначив, що навколо легітимності Конституції виникла поки що «прихована проблема, але вона в будь-який момент може стати вибуховим пристроєм».   

«Ми маємо не дуже легальний текст Конституції після змін 2004, 2010 та 2014 років. Тому сьогодні маємо катастрофічну ситуацію, бо фактично у нашої держави немає паспорта. Це несе загрозу національній безпеці, бо бажаючих зробити нам прикро вистачить завжди», - вважає він. На його думку, Конституційний акт – це правильна дорога до виправлення цієї ситуації. 

На застереження щодо того, що на перехідний період саме Президент має очолити виконавчу владу, Шаповал нагадав, як у 1995 році на час дії Конституційного договору вже запроваджувалась така процедура. Тож це «не новація для українського конституціоналізму». 

При цьому Шаповал зазначив, що сам є прибічником парламентської республіки та концентрацією повноважень виконавчої влади в руках уряду. Але поки це нереально, бо в Україні відсутня нормальна партійна система.  Тому він підтримує те, що «на перехідний період» Президент очолить уряд, щоб уникнути дуалізму виконавчої влади. 

«У Конституційному акті пропонується достатньо багато новацій щодо діяльності парламенту. В проекті свідомо не чіпається судова влада. У 2016 році були внесені в цій частині зміни, то нехай вони будуть, як є. Судами та правоохоронними органами треба буде займатися тоді, коли розроблятиметься проект нової Конституції», - уточнив він.

Проте з ним не погодились Галина Климович та Олексій Баганець, які працювали в Генеральній прокуратурі. Вони наполягають, що на перехідний період треба все ж унормувати діяльність правоохоронних органів, прокуратури та судів, бо ця система залишається розбалансованою. 

«Подобається це комусь чи ні, але невідкладно в Конституційному акті, у новій Конституції має бути належна система стримувань та противаг в сфері правоохоронної діяльності. Має бути повернуто прокуратурі нагляд за дотриманням прав і свобод людини та громадянина. Підкреслюю: це не є загальний нагляд!», - сказав екс-заступник Генпрокурора Олексій Баганець. 

На його думку, це важливо в умовах війни та суттєвого погіршення соціального захисту громадян. 

«Я не погоджуюсь в тезі, що не треба чіпати сумнівні норми. Призначення Конституційного акту якраз і є для того, щоб все трухляве і непрацююче вивести із тіні. Треба таки виписати в цьому Акті роль, місце та функції прокуратури в системі державних органів. Правозахисна функція прокурора давала можливість швидко реагувати і захищати людину. Я за повернення функції нагляду за дотриманням закону хоча б за суб’єктами публічного права», - підтримала його перша в історії незалежної України жінка-слідчий в особливо важливих справах Генпрокуратури Галина Климович.

При цьому народний депутат VІ скликання Віктор Матчук зазначив, що Конституційний акт створює умови для того, щоб наступна Конституція приймалася «прозоро, а не кулуарно». 

«В цьому документі закладена концепція, коли Президент буде пропонувати і механізм, і нову систему управління країною не під себе. Цінність Конституційного акту, заслуга Безсмертного та Шаповала в тому, що вони запропонували документ, який можна обговорювати, критикувати, вносити зміни. Бо вже зрозуміло, що потрібний перехідний період і перехідні правила гри», - зауважив він.

На думку політичного аналітика Володимира Горбача, зараз ми перебуваємо в тій політичній точці, коли ця конституційна робота може знадобитися і стати актуальною вже найближчі місяці. 

«У 2019 році це є саме та тема, про яку треба говорити змістовно між професійними серйозними політиками та відповідальними громадянами. Тому я зі стриманим оптимізмом дивлюся в майбутнє цього проекту», - зазначив він.

Роман Безсмертний подякував всім за предметну дискусію. Він акцентував, що це не остаточний документ, його можна і потрібно вдосконалювати, особливо в частині питання оборони. 

«Може трапитися так, що питання життя української держави стане актуальним дуже швидко. Перше завдання Конституційного акту – відновити контроль над ситуацією. Іде системний інституційний розвал, і не бачити це може тільки сліпий. Іде зовнішня війна і внутрішня, переходячи у відкритий конфлікт. Ми знаходимося в умовах, що якщо не захистимо державу, то про права людей буде говорити нікому», - наголосив кандидат у Президенти.

В обговоренні також взяли участь доктор юридичних наук, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького, відділ конституційного права та місцевого самоврядування Олександр Батанов, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар, економіст-міжнародник, заступник міністра фінансів України (1993-96 рр.), заступник Секретаря РНБОУ (2008-2009 рр.) Борис Соболєв та кандидат юридичних наук, екс-заступник голови Херсонської ОДА Руслан Панчишин.

Фото Олександра Косарєва